Які нові ініціативи підтримки бізнесу впроваджує уряд в рамках підвищення податкового навантаження?

Фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи

У ринковій економіці, що функціонує й у нашій країні, підвищення податків для бізнесу має прямий вплив на збільшення витрат на виробництво товарів або надання послуг. Коли податкове навантаження на компанію зростає, це автоматично призводить до підвищення цін на її продукти, які в кінцевому рахунку сплачує споживач.

Тому, кожний бізнес намагається мінімізувати свої витрати шляхом впровадження інновацій, автоматизації, зменшення витрат на сировину, персонал, сплату податків, щоб отримати конкурентну перевагу на ринку за рахунок меншої ціни.

Якщо інновації та автоматизація представляють собою світлу сторону конкуренції, то мінімізація податків є темною, за яку держава застосовує покарання. Пригадаємо нещодавні випадки з "бонусними" аудіокнигами в супермаркетах побутової техніки, розподіл великих підприємств на мережі ФОП, схеми з податковими скрутками ПДВ та інші методи оптимізації, які нещодавно були висвітлені експертами Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна в рамках спільного дослідження.

Усе робиться заради збільшення власних продажів (отримання більшої частки на ринку), шляхом зацікавлення кінцевого споживача нижчою ціною.

На початку 2024 року Міністерство економіки запустило ініціативу "Зроблено в Україні", спрямовану на стимулювання покупців обирати українські продукти завдяки їх маркуванню та підвищеній впізнаваності бренду.

Задекларована мета програми - перейти від сировинної економіки до переробної, залучення інвестицій, збільшення частки несировинного експорту, створення нових робочих місць. Також це питання стосується національної безпеки - більше українських виробників, менша залежність від імпорту, більше податків для армії.

Звичайно, крім реклами української продукції, важливе значення має її ціна та якість, тому Міністерство економіки ініціювало ще одну програму "Національний кешбек", щоб зацікавити фінансово кінцевого споживача придбати товар саме українського виробника. У разі придбання, покупцю нараховується "премія" у розмірі 10% від вартості покупки.

Колектив Міністерства активно працював над попереднім спілкуванням із суспільством та обговоренням форматів обох програм. Незважаючи на негативні відгуки з боку аналітичних організацій, вони все ж реалізували ці ініціативи.

Згідно з узагальненими висновками аналітичних установ, впровадження механізму "Національного кешбеку" може спотворити конкурентні умови на роздрібному ринку. Це особливо вплине на великі торгові мережі, які вже мають значну ринкову владу, у порівнянні з дрібними виробниками та продавцями.

Ключові досягнення програми: понад 1530 учасників-виробників, 307 тисяч товарних позицій, 3,5 мільйона громадян, які приєдналися до програми, та 219 мільйонів гривень, виплачених у вигляді кешбеку.

Водночас Міністерство фінансів України ініціювало підвищення податкових ставок, внаслідок чого Уряд подав законопроєкт 11416. Цей документ передбачає введення військового збору на оборот, для фізичних осіб-підприємців, а також на автомобілі, нерухомість та ювелірні вироби. Крім того, пропонується підвищення податку на прибуток для банків, запровадження авансових платежів для автозаправних станцій та оподаткування міжнародних посилок.

Більшість цих ініціатив були негативно сприйняті, як бізнесом, так і народними депутатами. Як наслідок, законопроєкт не підтримали ні у фінансовому комітеті ні у залі Верховної Ради. Після його доопрацювання та видалення більшості негативних норм, компромісний текст законопроєкту 10 жовтня був підтриманий народними депутатами і направлений на підпис Президенту.

Незважаючи на труднощі, пов'язані з досягненням цього компромісу, єдина пропозиція Міністерства фінансів України, яка не мала на меті шкодити легальному бізнесу, залишилася непоміченою — це положення про скасування податкових пільг для міжнародних посилок.

У свіжому дослідженні, присвяченому світовому досвіду в сфері міжнародних посилок, автори приходять до висновку, що європейський підхід до оподаткування таких посилок є гармонійним поєднанням зручності для поштових служб, митних органів (легкість оформлення та оподаткування) та кінцевих споживачів (скорочення часу на розмитнення і сплату податків), при цьому забезпечуючи інтереси держави (відсутність пільг з ПДВ на митниці).

З такими умовами оподаткування продукція, виготовлена в Україні, та товари, імпортовані з-за кордону, мають рівні шанси. Неважливо, чи йдеться про товари українських виробників, чи про покупки на міжнародних платформах, таких як eBay, Aliexpress, Temu та інших — податок на додану вартість сплачує кінцевий споживач, і ці кошти надходять до бюджету України.

Згідно з даними Міністерства фінансів України, у період з 2021 по 2023 рік в країну надійшло 153,1 мільйона міжнародних поштових та експрес-відправлень, вартість яких загалом становила 157,5 мільярда гривень. При цьому 58% з цих відправлень виявились звільненими від оподаткування завдяки наданим пільгам. Умовні втрати державного бюджету внаслідок цього досягли 8,6 мільярда гривень, і це лише враховуючи митні надходження.

Основна частина цього продукту продається на внутрішньому ринку без належного обліку та сплати податків (на прибуток і заробітну плату), що призводить до значних втрат для державного бюджету та завдає шкоди вітчизняним виробникам, які не можуть скористатися такими пільгами.

Згідно з результатами цього дослідження, у 2023 році сто найбільших замовників міжнародних посилок отримали 15,4 тисячі відправлень на загальну суму 76,1 мільйона гривень. Це означає, що в середньому кожен отримувач отримав 154 посилки протягом року. Приблизно 65% з цих посилок мали вартість нижче 150 євро, що звільняє їх від оподаткування, в той час як решта підлягала оподаткуванню лише за суму, що перевищує цю пільгову межу.

Спостерігаємо, що "тіньовий ринок" активно використовує цю пільгу, імпортуючи комерційні партії товарів для подальшого продажу через інтернет або іншими способами, уникаючи сплати податків.

У умовах жорсткої конкуренції вітчизняні виробники, навіть з підтримкою ініціатив "Купуй українське" та "Національний кешбек", не можуть розраховувати на успіх. Споживачі часто віддають перевагу дешевшим товарам, які здобувають таку ціну завдяки ухиленню від сплати податків. Крім того, український рітейл стикається з серйозними викликами через пільги, що надаються міжнародним посилкам, що ставить його в невигідне становище порівняно з закордонними маркетплейсами.

Сподіваємось, що Мінекономіки доповнить свої попередні ініціативи щодо підтримки українських підприємців ще однією - відміна пільги з оподаткування міжнародних посилок і, спільно з Міністерством фінансів України внесуть відповідний законопроєкт до Верховної Ради.