В яких ситуаціях потрібно враховувати добросовісність іпотекодержателя - рішення Верховного Суду

При вирішенні спорів за позовом власника про захист його права власності, обтяженого на користь особи, з якою він не перебуває у зобов'язальних відносинах, має враховуватися добросовісність іпотекодержателя

При вирішенні спорів за позовом власника про захист його права власності, обтяженого на користь особи, з якою він не перебуває у зобов'язальних відносинах, має враховуватися добросовісність іпотекодержателя. Такі висновки зробила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, забезпечуючи єдність судової практики, у справі про визнання недійсним договору іпотеки та скасування заборони на відчуження переданої в іпотеку квартири.

Елементи

Добросовісність/недобросовісність іпотекодержателя повинна враховуватися для того, щоб вирішити питання про набуття ним права іпотеки та/або при визнанні договору іпотеки недійсним. Водночас добра совість "лікує" таку ваду набуття права іпотеки, як укладення договору невласником.

Власник, що за допомогою віндикаційного позову або реституції відновив своє право на майно, яке було передане неуповноваженим іпотекодавцем, займає позицію останнього в іпотечних відносинах. Це свідчить про те, що власник, котрий виконав зобов'язання перед іпотекодержателем, отримує право на суброгацію (відповідно до частини 3 статті 528 Цивільного кодексу України) і може вимагати від боржника виконання зобов'язання, яке було забезпечене іпотекою.

У попередніх публікаціях ми обговорювали, які умови та підстави необхідні для одночасного задоволення вимог щодо припинення права на частку в майні.