Третина населення України вважає матеріальне становище своєї сім'ї незадовільним.

Ці дані вказують на певний прогрес у порівнянні з груднем минулого року і навіть перевищують показники "довоєнного" 2021 року. Інформацію надає Укрінформ, посилаючись на результати опитування, яке проводила соціологічна служба Центру Разумкова в період з 20 по 26 вересня.

За даними соціологів, рівень добробуту власної родини, як правило, громадяни оцінюють краще, ніж економічну ситуацію в країні загалом. У травні 2021 року лише 36% оцінювали його як "дуже" або "досить" поганий, 48% - як "не поганий і не добрий", 14% - як "добрий" або "дуже добрий"). У вересні-жовтні 2022 року дещо зросла частка громадян, які оцінювали його як "дуже" або "досить" поганий" (до 39%), а частка тих, хто вважав його "добрим" або "дуже добрим", знизилася до 10%. За результатами опитування, проведеного у лютому-березні 2023 року, так само як і оцінка економічної ситуації в країні, оцінка добробуту родини дещо покращилася і стала близькою до показників, які були зафіксовані у травні 2021 року: 35% оцінювали його як "дуже" або "досить" поганий, 50% - як "не поганий і не добрий", 12% - як "добрий" або "дуже добрий". У грудні 2023 року оцінки рівня добробуту власної родини дещо погіршилися (відповідно 37%, 51% і 10,5%) і статистично значуще не відрізнялися від тих, які спостерігалися у вересні-жовтні 2022 року.

Проте, результати дослідження, яке було здійснене у вересні 2024 року (31%, 50% і 16%), свідчать про певне поліпшення в порівнянні з груднем минулого року і навіть перевищують показники "довоєнного" 2021 року, - коментують соціологи.

Відповідно до зібраних даних, під час оцінки матеріального добробуту сімей, зокрема стосовно можливостей, які надають родинні доходи для здійснення покупок, спостерігається зростання частки громадян, які зазначають, що ледве зводять кінці з кінцями. Це явище стало помітним після початку масштабної агресії, порівняно з червнем 2021 року: частка тих, хто вважає, що не вистачає коштів навіть на основні продукти, зросла з 9% до 12% у вересні 2024 року. Також збільшилася кількість осіб, які описують своє фінансове становище як забезпечене, але все ж не можуть дозволити собі певні покупки, такі як квартира чи автомобіль (з 6% до 9%). Водночас зменшилася частка тих, хто стверджує, що їхнім родинам "в цілому вистачає на життя, але виникають труднощі з придбанням товарів тривалого користування, таких як меблі, холодильники чи телевізори" (з 44% до 41%).

Згідно з результатами опитування, серед населення спостерігається приблизно рівний розподіл між тими, хто при покупці продуктів намагається обирати найдешевші варіанти, менш зважаючи на їхню якість (44%), і тими, хто віддає перевагу більш якісним (корисним або смачним) продуктам, навіть якщо вони коштують дорожче (45%). Варто зазначити, що лише 15% з тих, хто вважає, що "ледве зводять кінці з кінцями", готові обирати дорожчі продукти, тоді як серед тих, хто говорить, що "живуть забезпечено", цей показник досягає 81%.

У порівнянні з 2005 роком, частка громадян, які отримують більшість своїх доходів від заробітної плати, зросла з 38% до 54%. Водночас, зменшилася кількість осіб, які в основному покладаються на пенсії, стипендії, грошову допомогу чи аліменти, з 38% до 29%. Частка тих, хто живе на заощадження або доходи з самостійного господарства, скоротилася з 7% до 2,5%. Також знизилася частка людей, які отримують прибутки від підробітків, з 5% до 3%, а доходи від підприємницької діяльності зменшилися з 3% до 2%.

У повідомленні підкреслюється, що на вересень 2024 року 7% респондентів вважають, що економічна ситуація покращиться протягом наступних трьох місяців, 31% очікує її погіршення, а 48,5% впевнені, що змін не відбудеться.

Схожі тенденції спостерігалися також у прогнозах змін рівня добробуту сім'ї в короткостроковій перспективі. Згідно з результатами останнього опитування, лише 8% респондентів вважають, що ситуація покращиться, 24% – впевнені, що вона стане гіршою, а 52% вважають, що нічого не зміниться.

Згідно з даними соціологічних досліджень, після початку масштабної війни спостерігалося значне покращення економічних прогнозів на середньострокову перспективу (2-3 роки). Наприклад, у вересні-жовтні 2022 року частка респондентів, які вважали, що економічна ситуація в країні покращиться протягом найближчих 2-3 років, зросла з 30% у травні 2021 року до 43%, а в лютому-березні 2023 року досягла 52%. Проте з часом цей оптимізм зменшився, і у вересні 2024 року лише 30% опитаних поділяли такі сподівання. Водночас 23% респондентів вважають, що ситуація погіршиться, а 21,5% вважають, що вона залишиться без змін.

Частка тих, хто очікував, що добробут його родини в найближчі 2-3 роки покращиться, у вересні-жовтні 2022 року порівняно з травнем 2021 року зросла з 29% до 41%, а в лютому-березні 2023 року - до 49,5%. За даними останнього опитування, частка таких знизилася до 30%. Вважають, що добробут родини за цей період погіршиться, 17% опитаних, а що він не зміниться - 24%.

Як свідчать результати опитування, громадяни України досить скептично оцінюють економічну ситуацію в країні: у вересні 2024 року 60% опитаних оцінювали її як "дуже погану" або "досить погану", 6% - як "добру" або "дуже добру" і 29,5% - як "не погану і не добру". Ці цифри кращі, ніж у грудні 2023 року і близькі до "довоєнних" показників травня 2021 року.

Опитування здійснювалося методом особистого спілкування в таких областях, як Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська, Чернівецька, а також у місті Київ. Важливо зазначити, що в Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях опитування проводилося лише на тих територіях, які контролюються українським урядом і де не відбуваються бойові дії.

Опитування виконувалося за допомогою стратифікованої багатоступеневої вибірки, що включала випадковий відбір на початкових етапах формування вибіркової групи, а на завершальному етапі застосовувався квотний метод для відбору респондентів, орієнтуючись на статево-вікові критерії. Структура вибіркової сукупності відображає демографічний склад дорослого населення регіонів, де проводилося дослідження, на початок 2022 року, враховуючи вікові категорії, стать і тип населеного пункту.

Опитування було проведено серед 2016 учасників, які мають вік від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Однак, слід зазначити, що можливі додаткові систематичні відхилення можуть бути спричинені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів людей.