Шуляк роз'яснила, чому важливо залучати більше жінок до процесу ухвалення рішень щодо відновлення.
Цю інформацію озвучила лідер партії "Слуга Народу" Олена Шуляк, згідно з повідомленням РБК-Україна, яке базується на її виступі.
Вона підкреслила, що Україна продовжує рухатися в напрямку досягнення гендерної рівності. Це підтверджується, зокрема, чисельністю жінок, які служать у Збройних силах України — наразі в армії працює понад 60 тисяч українок, з яких 46 тисяч виконують обов’язки військовослужбовців. Однак важливо, щоб жінок було більше не лише у військовій сфері, але й у законодавчому процесі, місцевих органах самоврядування та на державних посадах.
За словами Шуляк, Україна понад десятиліття рухалася до впровадження гендерної квоти у 40%, і лише у 2020 році ця зміна була нарешті затверджена. Проте, перші вибори депутатів місцевих, селищних і сільських рад, які відбулися згідно з новим виборчим законодавством, виявили, що реальна кількість жінок, готових займати виборні посади, виявилася меншою.
"Я з великим ентузіазмом ставлюся до цих змін, зокрема до впровадження гендерної квоти в 40% у виборчих списках. Я була переконана, що під час місцевих виборів 2020 року ця квота буде дотримана, і серед обраних депутатів не менше 40% становитимуть жінки. Проте, реалії виявилися інакшими: у кожній раді жінок часто використовували як технічних кандидатів. З різних причин вони знімали свої кандидатури, а їхні місця займали чоловіки. Наразі існують фракції, зокрема в Сумській та Харківській областях, де немає жодної жінки", - зазначила Шуляк.
Депутатка підкреслила, що справжнє вирівнювання гендерного дисбалансу є необхідним не лише з позиції справедливості, а й для підвищення якості рішень, які приймаються на державному рівні. Це особливо актуально для рішень, що стосуються відновлення України.
"Залучення жінок до процесу ухвалення рішень на місцевому та національному рівнях сприяє підвищенню їхньої якості. Це відкриває нові перспективи для аналізу проблем і розробки більш різноманітних рішень та підходів до їхнього вирішення. В умовах майбутнього складного відновлення важливо не забувати про цю важливість. Тому необхідно, щоб жінки займали місця не лише в політичній сфері, а й на державних посадах, де ухвалюються рішення, які безпосередньо стосуються процесу відбудови", – підкреслила голова партії "Слуга Народу".
Нардепка підкреслила необхідність активного впровадження добровільних внутрішньопартійних квот, а також розвитку менторських програм для жінок, які прагнуть займатися політичною діяльністю та ініціювати зміни на місцевому рівні.
Вона зазначила, що гендерні квоти наявні в більш ніж 55 країнах по всьому світу, а їхні показники коливаються від 30% до 50%. Ці квоти можуть бути встановлені через законодавство або партії можуть самостійно приймати такі зобов’язання. Цікаво, що вперше жінки змогли потрапити до парламенту у Фінляндії ще в 1907 році.
На перших виборах після надання жінкам права голосу до парламенту було обрано 19 жінок, що становило 9,5% від загальної кількості депутатів. У 2014 році Україні вдалося трохи перевищити цей показник. Сьогодні ж у фінському парламенті частка жінок складає 41,5%, тоді як в Україні цей показник близький до 12%. Згідно з рейтингом The Global Gender Gap Report, Україна займає 105-те місце з 149 країн за рівнем політичного представництва жінок.
"Навіть сьогодні, незважаючи на законодавчі ініціативи, які сприяють захисту прав жінок, та зміни в суспільних поглядах, участь жінок у політичному житті все ще потребує активної підтримки. Адже стереотипи, міфи, дискримінація та відвертий сексизм продовжують мати значний вплив. Інтеграція жінок у політичні процеси в Україні є не лише важливою, а й необхідною для досягнення справжньої рівності", - зазначила лідерка партії "Слуга народу".