ПАРЄ визнала Джуліана Ассанжа "в'язнем політичних обставин" і заявила, що звинувачення проти нього є "надмірно жорсткими".

Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи засудила "жорстоке" ставлення до Ассанжа, а також вказала на "більш ніж десятирічне політично обумовлене переслідування" його за виконання журналістських обов'язків.

Парламентська асамблея Ради Європи висловила стурбованість поводженням із засновником Wikileaks Джуліаном Ассанжем та називає обвинувачення, висунуті проти нього владою США, "непропорційно суворими".

Резолюцію, що має назву "Арешт та засудження Джуліана Ассанжа і їхній вплив на права людини", отримала підтримку 88 парламентаріїв, 13 виступили проти, а 20 утримались, інформує Укрінформ.

"Парламентська асамблея підкреслює критичне значення незалежної преси, яка виконує функцію 'громадського наглядача', підтримуючи ефективність демократичного устрою, що базується на верховенстві права. Ця функція набуває особливої ваги в умовах загострення сучасних збройних конфліктів та зростаючої кількості і серйозності випадків міжнародного переслідування", – зазначено в резолюції.

Парламентська асамблея Ради Європи підкреслює, що "жорстоке" ставлення до Джуліана Ассанжа, який нещодавно був звільнений після більше ніж "десятирічного політично вмотивованого переслідування" за його роботу в журналістиці, вимагає особливої уваги.

"Непропорційно суворе поводження з Джуліаном Ассанжем, зокрема його безпрецедентне засудження за Законом про шпигунство, створює небезпечний негативний ефект і клімат самоцензури, що впливає на всіх журналістів, видавців та інших осіб, які висвітлюють питання, що мають важливе значення для функціонування демократичного суспільства", -- йдеться в документі.

Ассамблея дійшла висновку, що наведені обставини свідчать про те, що Ассанж може бути визнаний "політичним в'язнем".

Парламентська асамблея Ради Європи закликала держави-члени та країни-спостерігачі провести ревізію своїх законодавств, що регулюють захист інформації, та забезпечити надійний захист журналістів від тиску щодо розкриття своїх джерел.

Асамблея також звернулася до Сполучених Штатів Америки, які є країною-спостерігачем у Раді Європи, з проханням провести розслідування можливих військових злочинів та порушень прав людини, виявлених Ассанжем.

Як було зазначено раніше, 1 жовтня Джуліан Ассанж, засновник WikiLeaks, вперше після звільнення з британської в'язниці виступив на публіці в Комітеті з правових питань і прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи. За інформацією Укрінформ, у своєму виступі Ассанж підкреслив, що вважає себе жертвою переслідування через свою журналістську діяльність.

24 червня засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа звільнили з британської в'язниці. Перед тим Ассанж уклав угоду з міністерством юстиції США і погодився визнати себе винним у публікації конфіденційних військових документів. Відповідно до умов нової угоди, прокурори міністерства юстиції вимагатимуть 62-місячного ув'язнення, що дорівнює терміну, який Ассанж уже відсидів у лондонській в'язниці суворого режиму, поки боровся проти екстрадиції до США.

Влада Сполучених Штатів звинуватила Джуліана Ассанжа у змові, спрямованій на отримання та оприлюднення даних, що стосуються національної безпеки. Це стосується публікації секретних військових документів, які йому передала колишня аналітикиня армійської розвідки Челсі Меннінґ у 2010 і 2011 роках. В результаті цього було опубліковано тисячі сторінок нецензурованих американських дипломатичних телеграм, звітів про військові дії в Іраку, а також інформації щодо ув'язнених у Ґуантанамо. Американська влада стверджувала, що матеріали Wikileaks, які розкривали деталі конфліктів в Іраку та Афганістані, могли поставити під загрозу життя багатьох людей. Ассанжу було висунуто 18 кримінальних звинувачень, і йому загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 175 років.

З 2012 року Ассанж перебував у Посольстві Еквадору в Лондоні, куди звернувся з проханням про притулок. Влада Великої Британії відмовилася задовольнити запит Еквадору щодо надання Ассанжу статусу члена дипломатичної місії. У 2019 році Ассанж втратив право на політичний притулок в Еквадорі, внаслідок чого він був затриманий британськими правоохоронними органами.

Велика Британія тривалий час утримувалася від екстрадиції Ассанжа до Сполучених Штатів, посилаючись на його проблеми з психічним здоров'ям. У 2022 році, після отримання гарантій від США щодо гуманного ставлення до ув'язненого, британська влада погодилася на екстрадицію Ассанжа. Проте він подав нову апеляцію проти цього рішення. У березні 2024 року Високий суд Лондона ухвалив рішення не екстрадувати Ассанжа до США до завершення розгляду його апеляційного процесу.

Сумарно Ассанж провів п'ять років у в'язниці суворого режиму та ще сім років прожив у посольстві Еквадору в Лондоні